5 травня в Інтернет-газеті «Українська правда» було розміщено інформацію, в якій автор О.Гарань приводить до думки, що співробітник Національного інституту проблем міжнародної безпеки (НІПМБ) В.Пироженко виголошує позицію Інституту щодо певних аспектів гуманітарної проблематики.
Разом з тим автор принципово ігнорує об’єктивну реальність або знаходиться в омані. Одночасно відомий політолог, працюючи в системі креативних оцінок, свідомо робить висновки, викривляючи факти, що не відповідають дійсності.
Пан В.Пироженко, відносно якого автор інформації використовує арсенал справедливої критики, з 25 березня 2008 р. не працює в НІПМБ. Доповідь В.Пироженка на міжнародній конференції і відповідна публікація на веб-сайті МГУ, на яку посилається О.Гарань, з’явилися вже після його звільнення.
Інститут в своїй діяльності керується Стратегією національної безпеки, Програмою дій Президента та веде теоретичні і прикладні дослідження у сфері захисту національних інтересів та зовнішньої безпеки України.
Одночасно він забезпечує проведення фундаментальних досліджень і прикладних розробок з актуальних питань глобальної та регіональної безпеки. Інститут науково обґрунтовує пропозиції стосовно формування стратегії у відносинах з провідними країнами світу і впливовими міжнародними організаціями та готує матеріали до проектів державних рішень у сфері національної безпеки й зовнішньої політики.
В Інституті у цьому напрямку підтримується широка демократична дискусія щодо різноманітних проблем національного розвитку з природним для демократії опонуванням будь-якій темі дослідження. При цьому Інститут не підтримує позицій, які суперечать Програмі Президента щодо розвитку держави, інтересам політичної та державної стабільності, суверенним цінностям.
Інститут, в силу своєї державної природи, не підтримує радикальних та чужих для державної політики поглядів і позицій, але оцінює їх на аналітичному та прогнозному рівні для розробки моделей консолідованого сталого розвитку та упередження загроз національній безпеці і обороні.
В зв’язку з цим принципово важливо заявити, що Інститут не поділяв і не поділяє погляди В.Пироженко в контексті заявлених у друкованому матеріалі. Одночасно, від імені колективу закликаємо всіх читачів Інтернет-газет до конструктивного і професійного діалогу з Національним інститутом проблем міжнародної безпеки.
24-25 березня 2008 р., м. Тернопіль

У цих заходах брали участь фахівці-науковці, які працюють у сфері вивчення міграційних процесів, із Києва, Львова, Чернівців, Ужгорода, а також представники Тернопільської ОДА та Бережанської районної адміністрації, депутати місцевих Рад та активісти громадських організацій та бізнесу Тернопільської області.
На „круглому столі” у м.Бережани за широкої участі представників місцевої адміністрації, депутатів місцевої Ради, представників громадських організацій, підприємців та журналістів обговорювалися проблеми, пов?язані з трудовою міграцією населення району за кордон та в інші регіони України. Були окреслені основні соціально-економічні фактори, що спонукають людей до трудової міграції, проаналізовані наслідки міграції для сучасної ситуації та майбутнього розвитку району. Дискусія була спрямована на визначення основних напрямків діяльності органів місцевої влади з метою попередження подальшого поширення міграційних процесів та згладжування їх соціальних, трудоресурсних та інших наслідків.
На конференції у Тернополі було розглянуто регіональні особливості динаміки та результатів трудової міграції населення України, зокрема, її значення для розвитку Тернопільської області. Особливу увагу було приділено таким важливим проблемам, як втрата регіоном кваліфікованих працівників та обумовлене міграцією «соціальне сирітство» (проблеми дітей, що внаслідок трудової міграції батьків залишаються без батьківського нагляду).
Конференцію відкрили перший заступник голови Тернопільської ОДА Андрій Фліссак та представник Регіонального представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі Тарас Михальнюк. Андрій Фліссак, відмітив, що для Тернопільської області та її районів проблема міграції є дуже серйозною, особливо у контексті інтеграції України у Європейське співтовариство. Він висловив надію, що дискусія в рамках конференції дасть змогу сформулювати практичні рекомендації для місцевої влади щодо усунення міграційних загроз.
На першій сесії «Міграційні процеси в Україні: регіональний рівень» обговорювалися питання міграції в Україні, регіональні особливості міграційної ситуації в зарубіжних країнах, пріоритети міграційної політики держави та їх бачення з позиції регіонів. З доповідями щодо міграційної ситуації у своїх регіонах виступили: Борис Довжик, директор Тернопільського обласного центру зайнятості; Микола Товт, начальник управління міграційної служби у Закарпатській області; Василь Кравець, начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської ОДА. Вони докладно зупинилися на міграційних проблемах та ризиках, проаналізували причини та формулювали своє бачення основних напрямків державної міграційної політики та завдань місцевої влади з вирішення міграційних проблем.
Регіональній специфіці міграційної ситуації в Україні було присвячено доповідь Олексія Позняка, завідувача відділу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, в якій він наголосив на проблемі оцінки кількості трудових мігрантів, що є вкрай важливим як з наукової, так і практичної точки зору. В подальшій дискусії Б.Довжик розповів про роботу, яку веде Тернопільській обласний центр зайнятості щодо моніторингу міграційних переміщень, а також про низку досліджень, здійснених центром, що дають змогу кількісно оцінити обсяги трудової міграції з регіону.
Упродовж другої сесії – «Соціальні проблеми міграції» доповідачі відзначали серйозний негативний вплив міграції на взаємовідносини у сім?ях мігрантів, виховання дітей, психологічні проблеми підростаючого покоління, виникнення в результаті міграції певного прошарку населення, охопленого споживацькою психологією, звичного до життя за рахунок закордонних переказів.
Валерій Мошняга, професор Молдовського національного університету, змалював міграційну ситуацію в Молдові, докладно зупинившись на основних етапах міграційного процесу в країні та зусиллях держави щодо його регулювання. Він відзначив суттєвий вплив переказів молдовських мігрантів на внутрішній споживчий ринок, а також підкреслив значення економічних підстав для трудової міграції з Молдови.
Ірина Прибиткова ознайомила присутніх з рядом цифр, що відображають певні аспекти міграції, і провела ранжирування по районах Тернопільської області з точки зору соціально-економічного становища та наслідків міграції. Вона відзначила наявність великої кількості сільських населених пунктів, де немає дітей, відсутність об?єктів, де могло б працювати місцеве населення, назвала найбільш неблагополучні з цієї точки зору райони Тернопільщини.
Олена Головіна, психолог-практик з м.Чернівці, зупинилася на основних психологічних проблемах, спричинених міграцією за кордон. Це, в першу чергу, серйозні проблеми підростаючого покоління, знецінення сімейних традицій.
Третя сесія «Міграція та економічні питання регіонального розвитку» була присвячена таким проблемам, як вплив міграції на функціонування регіонального ринку праці, роль грошових переказів мігрантів та іноземних інвестицій, розвиток підприємництва та міжнародного економічного співробітництва.
Андрій Фліссак, перший заступник Тернопільської ОДА, усебічно висвітлив питання активізації процесів інвестування в економіку області – як за рахунок коштів мігрантів, так і розміщення виробничих потужностей зарубіжних фірм. Він зупинився на перевагах розташування нових виробництв на Тернопільщині та перепонах на шляху залучення іноземного капіталу, в першу чергу таких, як невирішеність земельних питань та дефіцит земельних площ, негнучкість та інертність місцевої влади, відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів, непрозорість законодавства тощо. А.Фліссак наголосив на надзвичайній важливості залучення інвестицій іноземного походження для соціально-економічного розвитку районів області, у тому числі вирішення питань міграції.
Інші доповідачі, зокрема, Олена Малиновська, зав. відділом соціально-економічної та демографічної безпеки НІПМБ, Валерій Кузьменко, державний експерт НІПМБ, Андрій Гайдуцький, помічник заступника голови НБУ, Тетяна Лебеда, головний спеціаліст НІПМБ, наголошували на превалюванні економічних чинників міграції для Тернопільської області, що уособлюються у найнижчих (порівняно з іншими областями) показниках рівня економічного розвитку та рівня життя населення. Вони відзначали реальні ризики трудової міграції для подальшого розвитку регіону. З іншого боку, позитивно оцінювали високі обсяги зарубіжних переказів як джерела споживання та інвестування. Було наголошено на важливості розробки та упровадження механізмів щодо забезпечення ефективного використання цих коштів, що має бути предметом піклування відповідних органів центральної та місцевої влади.
Софія Литвин, керівник програми Міжнародної організації праці, у своєму виступі поділилася досвідом реалізації програм МОП щодо допомоги у започаткуванні власного бізнесу колишніми чи потенційними мігрантами. Вона навела конкретні приклади позитивних результатів цільового мікрокредитування, а також познайомила з механізмом реалізації відповідної програми.
На заключній сесії конференції Анатолій Мокій, проректор Львівської комерційної академії, презентував проект стимулювання інвестиційної активності трудових мігрантів в місцях постійного їх проживання та членів їхніх сімей, підготовлений для м. Старий Самбір Львівської області, де, крім іншого, враховується залежність міграційних процесів від рівня зайнятості та рівня безробіття.
Підводячи підсумки, учасники конференції погодилися щодо необхідності формування на основі проведеного обговорення рекомендацій з вирішення міграційних проблем на рівні регіону та на національному рівні для державних та місцевих органів влади.
Матеріали конференції планується видати окремою збіркою за підтримки Регіонального представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.
“Круглий стіл " Теорія та практика формування української національної ідеї"”
"21 грудня 2007 року, м. Київ"
У роботі Круглого столу взяли участь Ростислав Павленко,
керівник служби ситуативного аналізу Секретаріату Президента,
директор Національного Інституту проблем міжнародної безпеки
Олександр Власюк, голова української асоціації дослідників голодоморів України
Левко Лук’яненко, директор Інституту філософії НАН України Мирослав
Попович, завідувач відділу Інституту політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса
Микола Михальченко, директор Науководослідного Інституту Українознавства
Петро Кононенко, співробітники Національного Інститут проблем міжнародної безпеки при Раді
Національної безпеки та оборони України, провідні вітчизняні експерти
в гуманітарній сфері та політичних науках.
Докладніше...
“Експертний Круглий стіл " Відкритість та прозорість української влади в умовах її реформування"”
"30 листопада 2007 року, м. Київ"
30 листопада 2007 р. в Національному інституті проблем міжнародної
безпеки (НІПМБ) при РНБОУ відбувся експертний Круглий стіл
“Відкритість та прозорість української влади в умовах її
реформування”. Робота експертів була організована у вигляді
4-годинного “мозкового штурму” впродовж двох сесій:
“Актуальні проблеми інформаційної відкритості у відносинах
української влади з мас-медіа” та “Міжнародні стандарти
інформаційної прозорості: проблеми та перспективи їх впровадження в
Україні” (модератори – доктор філософ. наук, професор.
завідувач відділу НІПМБ Микола Ожеван та доктор
філософ. наук, с.н.с, радник директора Олексій Шевченко).
Докладніше...
Міжнародна конференція: “Україна та Росія в політичному просторі «єдиної Європи»”
22 жовтня 2007 року, м. Київ

22 жовтня 2007 року Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Регіональним представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі провів міжнародну конференцію на тему: “Україна та Росія в політичному просторі «єдиної Європи»”.
До участі у заході було запрошено представників органів державної влади, міністерств, наукових установ України та Російської Федерації, неурядових і міжнародних організацій, дипломатичних представництв.
На чотирьох сесійних засіданнях було розглянуто проблематику інституціоналізації багатосторонніх взаємин України та Росії на новому етапі становлення «єдиної Європи»; двосторонніх політичних відносин України та Росії у фокусі європейського співробітництва; відносин України та Росії в європейському форматі з акцентуванням на активізації нових суб’єктів українсько-російських відносин в новій соціальній реальності «єдиної Європи»; а також місця та ролі України та Росії в загальноєвропейському медіа-просторі.