28 жовтня 2008 року в Національному інституті проблем міжнародної безпеки проведений круглий стіл із питань розвідувальної етики, організований НІПМБ, Женевським центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF), Офісом зв’язку НАТО в Україні.
У роботі круглого столу взяли участь провідні експерти в сфері розвідки, Народні депутати України, представники Апарату РНБО України, спеціальних служб, що займаються питаннями розвідки, зокрема, СЗР України, СБУ, ГУР МО України, Державної прикордонної служби України, Міжнародної громадської організації Об’єднання ветеранів розвідки України, а також представники від НАТО й DCAF, зокрема: Ван Рейндж Джуп - Голова Асоціації досліджень розвідки Нідерландів, Тагарєв Тодор - представник DCAF (Болгарія), представник Служби військової розвідки Латвії тощо.
Слід відзначити, що захід проходив в атмосфері вільного неформального обміну думками на рівні високопрофесійних фахівців у сфері розвідки, і дав можливість зробити фахову апробацію українського проекту Кодексу розвідувальної етики.
Під час обговорення основний наголос зроблено на питанні доцільності розробки Кодексу розвідувальної етики та його імплементації. Детально обговорені окремі аспекти моралі та поведінки представника розвідки. Були спроби проаналізувати міжнародну нормативно-правову базу в цій сфері та проблемні питання імплементації етичних норм у практиці розвідувальної діяльності, моделі розвідувальної моралі й уроки, отримані від їх застосування.
Змістовно обговорений проект Національного Кодексу розвідувальної етики. Висловлені пропозиції по його доопрацюванню.
Висловлено міркування, що кодекс розвідувальної етики має бути природнім шляхом акцептований, у першу чергу, у самих розвідувальних органах, а його впровадження силовим адміністративним методом не дасть належного результату. Про це свідчить негативний український досвід розробки та впровадження кодексу офіцерської честі.
Національний Кодекс розвідувальної етики декларує єдині вимоги до поведінки осіб, уповноважених на виконання розвідувальних функцій, якими вони мають керуватися під час виконання своїх службових обов’язків.
Зазначено, що в розвинених західних країнах, як правило, не існує подібного документа. Це пов’язано насамперед з тим, що етичні норми поведінки закріплені в їх нормативно-правовій базі, що, разом з дієвим демократичним цивільним контролем за діяльністю спецслужб, дозволяє на практиці ефективно контролювати дотримання співробітниками спецслужб етичних норм поведінки.
Представники держав-членів НАТО у своїх виступах позитивно оцінили ініціативу України щодо розробки Національного Кодексу розвідувальної етики – як важливої складової забезпечення демократичного цивільного контролю за діяльністю спецслужб.
За результатами роботи круглого столу планується опублікувати збірник матеріалів.
