МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

В умовах відкритої економіки, з одного боку, необхідно захищатися від зовнішніх загроз, з іншого боку – прагнути до отримання максимальної користі від зовнішньоекономічних відносин. Отже, під економічною безпекою слід розуміти сукупність умов, за яких зберігається здатність країни підтримувати конкурентоспроможність економіки, ефективно захищати національні економічні інтереси і протистояти зовнішнім економічним загрозам, повністю використовувати конкурентні переваги в міжнародному поділі праці.

Глобальна конкуренція стимулює інноваційний розвиток окремих країн і, водночас, провокує нееквівалентний товарообмін і диференціацію країн за рівнем життя. Усе це вимагає вивчення питань забезпечення економічної безпеки. Зокрема, необхідні дослідження, що дозволяють обрати прийнятні для практичного використання показники економічної безпеки, розробити методичні прийоми визначення фактичних і порогових значень цих показників, зробити комплексну оцінку рівня економічної безпеки. Система показників має характеризувати всі складові – інвестиційну, інноваційну, енергетичну, фінан­сову та інші – економічної безпеки.

Інвестиційна безпека передбачає такий рівень інвестування, який забезпечує розширене відтворення, реструктуризацію та технологічне переозброєння економіки. Загальні інвестиції в реальний сектор еконо­міки складають внутрішні капітальні вкладення та прямі іноземні інвестиції. Для стабільного економічного зростання загальні річні інвес­тиції мають бути на рівні 25% від валового внутрішнього продукту (ВВП), що можна вважати пороговим значенням інвестиційної безпеки. Фактичне значення цього показника на 1 січня 2003 р. становить 17.54 %.

Інноваційній безпеці загрожує недостатній рівень фінансування науково-технічних робіт (НТР), що викликає похідні явища: відтік висококваліфікованих фахівців, недостатній розвиток інфраструктури науково-технічної діяльності, повільне оновлення продукції.

Рівень витрат на НТР обчислюється у відсотках як відношення обсягу фінансування НТР з усіх джерел до ВВП. Досвід показує, що оптимальне для України порогове значення показника рівня витрат на науково-технічну діяльність має бути на рівні не менш ніж 2 % від ВВП. В Україні фактичне значення цього показника на 1 січня 2003 р. знаходиться на рівні 1.2%. Обсяги фінансування НТР у розрахунку на одного мешканця України має тенденцію до зменшення (1996 р. – 16.7 доларів США; 1997 р. – 14 доларів; а в 2000 р. – 8 доларів), тоді як у США, Німеччині, Великобританії, Італії цей показник у 20-50 разів більший. Для порівняння, у Російській Федерації (РФ) обсяги фінансування науково-технічної діяльності становлять понад 40 доларів США на душу населення.

Енергетична безпека передбачає раціональну структуру спожи­вання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), забезпечення потреби в них за прийнятною ціною та якістю при відсутності надмірної залежності від однієї країни.

Для України важливим є зменшення питомої ваги газу в загальній структурі споживання ПЕР. До того ж країни світу, які є енергодефіцитними, вважають, що частка імпорту енергоносіїв з однієї країни не повинна перевищувати 30% їхньої загальної потреби. Частка ж російської нафти у задоволенні потреб України за 1996-2001 рр. збільшилася з 53.3% до 61%, частка російського газу (48%) також перевищує порогове значення.

Забезпечення енергетичної безпеки залежить від пошуку нових джерел енергопостачання і зменшення залежності від імпорту ПЕР із однієї країни за рахунок диверсифікації джерел надходження енерго­носіїв. При цьому необхідно зміцнювати власну роль транзитного коридору, інакше роль транзитера може бути перехоплена іншими країнами. Загострює проблему енергетичної безпеки те, що 35% газопроводів експлуатуються понад 20 років. Газотранспортна система (ГТС) потребує термінових мільярдних капітальних вкладень. Без зовнішніх інвестицій (а така можливість передбачається створенням консорціуму з експлуатації ГТС) обійтися не можливо.

Надто високою є енергоємність виробництва в Україні у зв'язку із технологічною відсталістю, втратами енергоносіїв, існуванням "тіньової" економіки. Енергоємність ВВП (галузей промисловості й основних видів продукції) має порівнюватися із пороговими значеннями енергоємності, що визначаються на рівні показників країн-аналогів. Україна змушена імпортувати значну кількість енергоносіїв, що призводить до дефіциту платіжного балансу. Отже, основою енер­гетичної безпеки є усталений розвиток паливно-енергетичного комплексу, диверсифікація імпорту енергоносіїв, енергозбереження.

Вагомою складовою економічної безпеки України є її зовнішньо­економічна безпека (ЗЕБ). В умовах посилення інтеграції економіки України у світову економічну систему питання ЗЕБ набувають все більшої ваги і полягають у спроможності держави протистояти впливу зовнішніх негативних економічних чинників, мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці для створення сприятливих умов розвитку економіки, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним еконо­мічним інтересам.

Особливого значення все ще має фактор залежності України від домінуючих постачальників деяких стратегічних ресурсів та одно­осібних споживачів значних обсягів вітчизняної продукції. Зокрема, надмірною залишається залежність України від РФ, частка якої в загальному обсязі торгівлі хоч і зменшилася на третину порівняно з 1995 р., у 2001р. становила більше 30% загальнодержавних обсягів (експорт – 29%; імпорт – 35.5% відповідно). Практично не змінилася ситуація і в 2003 р. За перше півріччя 2002 р. обсяги зовнішньої торгівлі з РФ склали: експорт – 17.7%; імпорт – 31.6%. Для порів­няння: обсяги торгівлі з розвиненими країнами за цей же період не перевищували 5-7 % (США – 3.15%; Італія – 3.9%; Франція – 2.1%; Німеччина – 7%; Китай – 3%). Це змушує проводити диверсифікацію експорту та імпорту, оскільки високі обсяги торгівлі окремими товарами посилюють залежність держави в глобальному середовищі.

Серед показників ЗЕБ варто виділити такі: покриття імпорту експортом, експортна залежність, імпортна залежність. Коефіцієнт покриття імпорту експортом є відношенням обсягу імпорту до загального обсягу експорту. Порогове значення показника не повинно бути менше одиниці (табл. 1).

Таблиця 1

Коефіцієнт покриття імпорту експортом, млрд доларів США)

Показник експортної залежності розраховується як відношення експорту до ВВП. Згідно з експертними оцінками порогове значення експортної залежності має дорівнювати 50 % (в Україні на 1 січня 2003 р. воно становить – 53%).

Імпортна залежність розраховується як відношення імпорту до ВВП. Порогове значення дорівнює 50% (фактичне значення в Україні дорівнює – 45%). Результати моніторингу експортної та імпортної залежності України за останні роки наведено в табл. 2, а структура імпорту – в табл. 3.

Таблиця 2

Показники експортної та імпортної залежності

Таблиця З

Структура імпорту в Україну

Фінансова безпека – це такий стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, валютної, банківської та податкової системи, який може забезпечити ефективне функціонування держави, підтримуючи економічну стійкість її в глобальному середовищі.

Стабільність фінансової системи визначається багатьма факторами, основними з яких є рівень інфляції, обсяги внутрішніх і зов­нішніх боргів держави, стан виконання Державного бюджету, рівень монетизації економіки, вартість банківських кредитів, достатня наяв­ність міжнародних резервів Національного банку України (НБУ).

Інфляція проявляється у зростанні цін, що спричиняє знецінення коштів як населення, так і суб'єктів підприємницької діяльності. Показник інфляції є визначальним щодо рівня забезпечення внут­рішньої фінансової стабільності в кожній конкретній країні. Для багатьох центральних банків головним завданням є дотримання певних інфляційних орієнтирів. У своїй діяльності Європейський центральний банк зважає, насамперед, на те, щоб рівень інфляції в країнах зони євро не перевищував 2 %. Узагалі проведення будь-яким центральним банком грошово-кредитної політики пов'язано з врахуванням інфляційного чинника, у тому числі проведення грошово-кредитної політики НБУ. Рівень інфляції в Україні визначається Державним комітетом статистики (далі – Держкомстат). Він розраховується у відсотках за зміною цін так званого "кошика" основних споживчих товарів. У ста­тистичних матеріалах Держкомстату України показник інфляції віднесено до основних соціально-економічних показників; він має наз­ву "індекс споживчих цін".

Значення показників внутрішніх і зовнішніх боргів держави відобра­жають обсяги непогашених на конкретну дату запозичень, здійснених державою відповідно на внутрішніх і зовнішніх ринках позичань. Рівень "безпечності" боргів для держави визначається за співставленням їхніх обсягів з обсягами річного ВВП. Іншим критерієм "безпечності" боргів для держави є здатність Державного бюджету їх погашати та обслуговувати. Інформація щодо обсягів внутрішніх і зовнішніх боргів, а також витрат Державного бюджету України на їх погашення та обслуговування, готується і надається Міністерством фінансів.

Дефіцит Державного бюджету є перевищенням обсягів доходів бюджету над обсягами його видатків. Рівень дефіциту бюджету на кожний конкретний рік визначається як відношення у відсотках його обсягу до обсягу річного ВВП. Інформацію щодо дефіциту Державного бюджету України вміщено в Законі про Державний бюджет України на конкретний рік, у звітних матеріалах Міністерства фінансів, пов'яза­них з виконанням Державного бюджету, а також у статистичних матеріалах Держкомстату.

Рівень монетизації економіки у конкретному році визначається у відсотках як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу ВВП. Фактично цей показник відбиває рівень забезпечення економіки грошовими ресурсами.

Вартість банківськім кредитів визначається річними відсотками, які сплачує позичальник комерційному банку за користування його кредитами. Очевидно, що чим відсоток є вищий, тим менш приваб­ливими та доступними ці кредити будуть для позичальника. І навпаки, зі зниженням вартості кредитів рівень їхньої доступності та приваб­ливості для позичальника підвищується.

Міжнародні резерви НБУ зумовлюють стабільність національної валюти, а також зовнішню платоспроможність держави щодо обслуго­вування зовнішніх боргів.

Рівень фінансової безпеки визначається порівнянням фактичного значення певного показника з "пороговим" значенням. "Порогові" значення показників фінансової безпеки не можуть бути визначені безпосередніми розрахунками. Вони є наслідком накопичення трива­лого досвіду, а тому визначаються експертно. Наприклад, прийнято вважати, що рівень інфляції в державі не повинен перевищувати 5%, тобто "порогове" значення рівня інфляції становить 5%. Для України як порогові значення фінансової безпеки можуть прийматись значення відповідних показників країн Західної та Центральної Європи.

Показники фінансової безпеки України за кілька останніх років наведено в табл. 4. Порівнюючи їхні кількісні значення з пороговими, можна зробити висновок про деяку стабілізацію фінансового стану України. Показники рівня інфляції, внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та рівня монетизації не перевищують порогових значень. Лише показники вартості банківських кредитів, міжнародних резервів і зовнішнього боргу знаходяться в зоні ризику, але й вони наближаються до порогових значень.

Таблиця 4

Розрахункові показники фінансової безпеки України за 1996-2002 рр.

Роки	Рівень інфляції, %	Показник внутрішнього боргу, %	Показник зовнішнього боргу, %	Показник дефіциту Державного бюджету, %	Показник рівня монетизації, %	Вартість банківських кредитів, річні відсотки	Міжнародні резерви (без золотих), млрд. доларів США
1996	39.7	4.5	19.8	3.9	11.4	–	1.96
1997	10.1	10.9	19.1	4.9	13.4	–	2.34
1998	20.0	13.3	27.4	0.5	15.3	44.2	0.76
1999	19.2	11.5	39.5	-0.6	16.9	43.3	1.5
2000	25.8	12.2	33.1	-2.1	26.09.2008 "Проблеми входження в ЄЕП та підвищення конкурентоспроможності економіки України" 18.09.2008 "Сучасні тенденції на світовому ринку високотехнологічної продукції та місце України на ньому" 22.08.2008 "Розвиток фондового ринку як фактор підвищення інвестиційної привабливості економіки України для ЄС" 19.08.2008 "Конкурентоспроможність України у залученні ПІІ з ЄС серед країн ЦСЄ і ЄЕП" 09.06.2008 "Проблеми розвитку високотехнологічних підприємств України"